Надзвичайно поширеним жіночим питанням, на який часто доводиться відповідати, є питання про порушення гормонального фону, або гормонального дисбалансу, і його лікуванні.
Коли намагаєшся уточнити, що мається на увазі під «гормональним дисбалансом» або «порушенням гормонального фону», або «дисбалансом яєчників», то в 99% випадків чіткої відповіді немає — то менструація запізнилася, то лікарю не подобається, що у жінки менструальний цикл не точно 28 днів, то ендометрій здався тонким, то якась цифра чого-то там в результатах аналізів вийшла трохи за межі референтних значень норми.
Зазвичай таких жінок залякують безпліддям, кровотечами, виникненням раку та іншими страшними наслідками.
Їх направляють на дорогі тести і аналізи, і в підсумку призначають гормональні контрацептиви «для вирівнювання гормонального фону» або чи не всіма улюблений прогестерон, без якого жінка свого життя уявити вже не зможе.
Але що ж то за страховище таке насправді — гормональний дисбаланс? Самий перший крок у розумінні цього туманного поняття — це знання власного тіла і того, що відбувається в ньому, чому не вчать ніде.
У школах викладають тригонометрію, конструкцію нафтових баз і літаків, квантову теорію Ейнштейна (хоча більшість вчителів фізики до квантової фізики взагалі не розбираються), вчать доводити занудні геометричні теореми (а адже доведено давно і не нами, так чому б просто не запам’ятати?).
В школах вчать будова жаб і черв’яків, показують анатомічні картинки і дозволяють пограти пластмасовим скелетом”, над яким обов’язково познущаються найхоробріші і пустотливі учні. Звичайно, в сучасній школі покажуть презервативи і розкажуть, як захиститися від випадкової вагітності.
Але ази Людського Життя і Здоров’я, основи здорового способу життя, профілактики захворювань, того, як розпізнати ознаки хвороби, що таке невідкладна допомога та як нею скористатися при необхідності, як вижити в екстремальних ситуаціях — все це практично ніким ніде не вивчається, за винятком рідкісних випадків.
Таким чином, більшість жінок не знають, що у них в організмі є понад 50 гормональних речовин, що відіграють важливу роль в життєдіяльності людського тіла.
Між різними гормонами існує тісний зв’язок, тому що деякі з них мають одного і того ж попередника, інші — впливають на функцію органів-мішеней, тобто органів, чутливих до гормонів, треті — беруть участь у механізмі контролю вироблення і засвоєння гормонів.
Між гормонами може бути певна ієрархія, що відображає еволюційну ланцюжок біохімічних процесів і вироблення гормонів (наприклад, стероїдні гормони є похідними прогестерону, жіночі статеві гормони виробляються з чоловічих статевих гормонів).
Гормони для перенесення через кров по всьому організму найчастіше потребують у зв’язку з особливим видом білків, тобто повинні бути в зв’язаному стані.
Також гормони можуть впливати на ті клітини, які мають спеціальні «ворота» у вигляді рецепторів, хоча зв’язок з білковими речовинами тут теж грає важливу роль.
Існує десять ендокринних органів, що виробляють кілька видів гормонів. Також гормони можуть виробляти деякі види тканин поза ендокринних органів.
В цілому гормони відіграють важливу роль у передачі сигналів клітин-тканинам-органам з центрів управління роботою систем органів в мозку людини.
Їх сміливо можна назвати посередниками. В залежності від відносин між ендокринними органами і тими органами, які їх використовують, виділяють чотири способи виділення і засвоєння гормонів: через кров, міжклітинну рідину, безпосередньо самими клітинами-виробниками, і вигляді накопичення клітинами-виробниками і створення резерву гормонів.
Вироблення і засвоєння будь-яких гормонів — це динамічний процес, який залежить від дуже багатьох чинників як всередині (внутрішніх), так і зовні тіла (зовнішніх).
Найчастіше між рівнями гормонів, особливо «працюють в парі», існує певна пропорція, яка теж змінюється, і це може бути як нормальне явище, так і, при виникненні відхилень, збій функції тканини або органу, що загрожує розвитком захворювання.
У роботі жіночих статевих органів важливу роль відіграє пропорція між фолликулостимулирующим гормону (ФСГ) і лютеинизирующим гормону (ЛГ), які виробляються в гіпофізі.
Пропорція між рівнями жіночих статевих гормонів (естрогенів), чоловічих статевих гормонів (андрогенів) та прогестерону — це ключова ланка для дозрівання статевих клітин, зачаття і виникнення вагітності.
Хоча ці гормони часто виконують протилежну роль (естрогени стимулюють ріст ендометрія, прогестерон — пригнічує), за що ми називаємо їх гормонами-антагоністами, але саме здорова пропорція цих гормонів визначає нормальне функціонування органів-мішеней.
Інші пари антагоністів — це глюкагон і інсулін, кальцитонін і паратиреоидный гормон. Між іншими гормонами теж може існувати зв’язок, що впливає на функцію певних органів, у тому числі органів репродуктивної системи.
Така зв’язок є між прогестероном та гормонами щитовидної залози (прогестерон може пригнічувати функцію щитовидної залози), між пролактином і прогестероном (прогестерон пригнічує вироблення молока через контроль засвоєння молочними залозами пролактину), гормонами кори наднирників та статевими гормонами.
Важливо розуміти, що основним ендокринним органом, що впливає на менструальний цикл і зміни в ендометрії матки, є яєчники.
Яєчники унікальні тим, що вони не тільки виробляють чоловічі і жіночі статеві гормони і прогестерон, а також використовують власні гормони для нормального функціонування.
Регулярність циклу повністю залежить від дозрівання статевих клітин та овуляції, а не навпаки. Тому, якщо порушена овуляція, виникнуть гормональні порушення.
На роботу яєчників впливає велика кількість гормонів. Це гормони, що виробляються особливою частиною мозку — гіпоталамусом, питуитарной залозою (гіпофізом), а також гормони, що виробляються залозами, щитовидною залозою, підшлунковою залозою і поруч тканин, що володіють у певні періоди гормональної активністю.
Наприклад, жирова тканина може накопичувати чоловічі статеві гормони і прогестерон, а потім брати участь в їх обміні.
Оскільки зміна рівня гормонів під впливом різних чинників відбувається постійно, «гормональні збої» як короткочасне явище зустрічаються в житті жінок досить часто.
Наприклад, досить перенервувати, недоспати, перевтомитися, перенести застуду, різко втратити або набрати вагу — і може статися збій менструального циклу, що найчастіше проявляється затримкою менструації, хоча невидима сторона проблеми буде базуватися на порушення процесу дозрівання яйцеклітин.
Чим молодший організм після завершення статевого дозрівання (після 20-22 років), тим швидше відновлюється гормональний фон, якщо відсутні фактори, що провокують ці збої. Тому найчастіше лікування не потрібно, а проводиться спостереження протягом 2-3 місяців.
Агресивне поспішне втручання у вигляді гормональних препаратів може чинити негативний ефект на жіночий організм, а значить, гормональне лікування повинно проводитися за суворими показаннями.
У гінекології існує величезна кількість діагнозів, які можуть супроводжуватися порушенням менструального циклу. В медицині таких діагнозів в цілому буде кілька сотень.
«Гормональний дисбаланс» може виявитися небезпечною ширмою, за якою лікар не розпізнає серйозне захворювання, іноді пов’язане з іншими органами, а не репродуктивною системою.
І, навпаки, нормальні процеси пристосування (адаптація) жіночого організму, тобто процес виживання, супроводжується нерегулярністю менструального циклу, може бути помилково прийнятий за хвороба, що призведе до помилкового лікування.
При вагітності відбувається кардинальна зміна рівнів практично всіх гормонів. Деякі гормони виробляються дитячим місцем і використовуються плодом. Частина цих гормонів потрапляє у кров’яне русло матері, тому не дивно, що їх рівні підвищуються.
Інші гормони, що виробляються жіночим організмом, є проявом його пристосування до нового стану — вагітності.
Необґрунтоване втручання у вже новий баланс рівнів гормонів може не лише негативно позначитися на розвитку плоду, але і привести до переривання вагітності.
Таким чином, надзвичайно важливо зрозуміти, що поняття «гормонального дисбалансу» або «порушення гормонального фону» є неточним і вельми небезпечним, якщо для «вирівнювання дисбалансу» використовуються гормональні препарати.
Таких діагнозів не існує, а значить, будь-яке лікування неіснуючого діагнозу буде помилковим.